Детальніше про горох

Горох важливий для сталого сільського господарства і як місцевий ресурс для годівлі худоби, він є ідеальним варіантом для виробництва кормових раціонів без ГМО. Можливості збуту гороху для споживання людьми швидко розвиваються в Європі.

Горох відноситься до однорічних бобових культур і зазвичай висівається ранньою весною, але зі зміною кліматичних умов озимий вид гороху, який висівають восени, усе частіше впроваджується в сільськогосподарські системи.

У Європі зустрічається горох з двома типами листя. Один із звичайним перистим листям і кінцевими вусиками, довжина рослини від 90 до 180 см та з індетермінантним ростом, а другий – напівбезлистий тип – з великими прилистками і листочками, редукованими до вусиків, рослини висотою від 60 до 120 см і з детермінантним ростом. Горох зазвичай має одне стебло. Сильне розгалуження – це ознака лише озимого гороху через особливості його росту та зимівлі. Деякі напівбезлисті сорти гороху демонструють менше вилягання і, отже, кращу здатність до збирання. Сорти звичайного листового типу бажано вирощувати в суміші зі злаками, щоб уникнути вилягання. Більшість сортів мають білі квіти з блідо-жовтим або зеленими насінням, з прозорою насіннєвою оболонкою. Пурпурноцвітий горох має темну насіннєву оболонку і містить дубильні речовини.

Горох надає перевагу легким і середнім за важкістю грунтам, які легко прогріваються, пухким і добре дренованим. Найвищі врожаї досягаються на багатих гумусом глибоких глинистих ґрунтах. Рівень pH грунту повинен бути нейтральним або слабокислим. Потрібне хороше водопостачання, особливо для проростання та під час цвітіння. Однак слід уникати місць, схильних до заболочування або ущільнення.

Горох надає перевагу помірно вологому, не дуже теплому клімату. Тепловий і водний стрес знижують урожай гороху. Його морозостійкість залежить від сорту: у той час як ярий горох витримує пізні заморозки до -4 °C, білоквітучі озимі сорти витримують морози до -15 °C, а пурпурноцвітий горох – до приблизно -20 °C.

Вміст сирого протеїну в насінні гороху становить від 18 до 29 % сухої речовини. Урожайність гороху коливається від 2,0 до 5,5 т/га, але може досягати і максимальної врожайності 7 т/га. В органічному землеробстві врожайність нижча, ніж у звичайних системах вирощування. Однією з причин мінливої ​​врожайності є значне зниження врожайності у повторних посівах (власна непереносимість). Тому рекомендується робити перерву у вирощуванні гороху на одному місці від п’яти до десяти років. Однак можливі сівозміни з іншими видами бобових у коротші цикли.